перевіряльник

перевіря́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевіряльник — -а, ч. Той, хто перевіряє когось або щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перевіряльник — ПЕРЕВІРЯ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що переві́рник. Відчувалося, що професійний ріст його кар'єри від витрушувача дрібних грошей в молодших у школі до перевіряльника квитків у тролейбусі ніяк не позначився на наборі стандартних висловів (із журн. Словник української мови у 20 томах