переганяти

переганя́ти

-яю, -яєш і перегонити, -ню, -ниш, недок., перегнати, пережену, переженеш, док., перех.

1》 Йдучи, їдучи, пливучи і т. ін., випереджати, опинятися попереду; обганяти.

|| перен. Випереджати кого-, що-небудь у рості, ставати вищим від когось, чогось.

|| перен. Досягати більших порівняно з ким-, чим-небудь успіхів, опинятися попереду когось, чогось у певному аспекті.

2》 Женучи, переміщувати з одного місця на інше (звичайно худобу).

|| Переправляти з одного місця на інше (автомашини та інші транспортні засоби).

|| розм. Змушувати кого-небудь змінити місце проживання, перебування або роботу, службу і т. ін.

|| перен., розм. Пересувати що-небудь з місця на місце.

3》 Женучи, змушувати перейти, переміститися через який-небудь простір, перепону і т. ін.

|| рідко. Йдучи, їдучи і т. ін., минати якийсь простір.

4》 Очищати, пересипаючи або пропускаючи через машину (звичайно зерно).

|| Переміщати, проштовхувати кров (про серце).

5》 Перетворювати в що-небудь інше шляхом перегонки.

|| Відділяти якусь складову частину.

|| розм. Видобувати якусь речовину шляхом перегонки.

Значення в інших словниках

1. переганяти — переганя́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. переганяти — ПЕРЕГОНИТИ, (через що) ГНАТИ; (у русі) ВИПЕРЕДЖАТИ; (авта) переправляти; (через машину) перепускати; (кров) ганяти; (на спирт) переробляти.  Словник синонімів Караванського
3. переганяти — ПЕРЕГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПЕРЕГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПЕРЕГНА́ТИ, пережену́, пережене́ш, док., кого, що. 1. Йдучи, їдучи, пливучи і т. ін., випереджати, опинятися попереду; обганяти.  Словник української мови у 20 томах
4. переганяти — переганя́ти / перегна́ти на гре́чку. Виражаючи своє незадоволення або лаючи кого-небудь, примушувати робити щось, як належить. Ніхто нічим не вгодить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот (навиворіт)! ..  Фразеологічний словник української мови
5. переганяти — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. переганяти — Переганя́ти, -ганя́ю, -ня́єш; перегна́ти, -жену́, -жене́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. переганяти — ПЕРЕГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПЕРЕГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПЕРЕГНА́ТИ, пережену́, пережене́ш, док., перех. 1. Йдучи, їдучи, пливучи і т. ін., випереджати, опинятися попереду; обганяти.  Словник української мови в 11 томах
8. переганяти — Переганя́ти, -ня́ю, -єш сов. в. перегнати, -жену, -не́ш, гл. 1) Перегонять, перегнать на другое мѣсто. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити, воронеє стадо да й переганяти. Чуб. III. 295. 2) Перегонять, перегнать (водку).  Словник української мови Грінченка