переганяти
ПЕРЕГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПЕРЕГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПЕРЕГНА́ТИ, пережену́, пережене́ш, док., кого, що.
1. Йдучи, їдучи, пливучи і т. ін., випереджати, опинятися попереду; обганяти.
Три човни, повні молодих хлопців, полинули по воді, доганяючи й переганяючи один одного (І. Нечуй-Левицький);
Хмари .. плавали по високому небі, одна одну доганяючи, одна одну переганяючи (Панас Мирний);
Візник швидко їхав поряд трамвайної колії, а його щохвилини переганяли новенькі гуркотливі трамваї (О. Донченко);
Шведські коні мчали хутко, а наш козацький кінь їх перегнав: примчав раніш од шведів (Ю. Яновський);
* Образно. – Тру-ту-ту-у! – все вище і вище підіймає над лісами свою переможну мелодію ріг, вона переганяє братів і тривожно трукає в їхніх головах (М. Стельмах);
// перен. Випереджати кого-, що-небудь у рості, ставати вищим від когось, чогось.
[Оленка:] Там три дуби один одного переганяє. А біля них росте вже молоденький (Мирослав Ірчан);
– Погляньте, товариш кореспондент, На нашу споруду, на цей монумент! І гордо кивнув на уквітчану арку, Що зльотом увись перегнала “пожарку” [пожежну вежу] (С. Олійник);
// перен. Досягати більших у порівнянні з ким-, чим-небудь успіхів, опинятися попереду когось, чогось у певному відношенні.
Юнацтво, захоплене почином старших, виявляло варті зачудовання намагання не тільки не пасти задніх, а й переганяти своїх батьків (Олесь Досвітній).
2. Женучи, переміщувати з одного місця на інше (звичайно худобу).
– Завтра переганяйте корів на Грузьку (Григорій Тютюнник);
// Переправляти з одного місця на друге (автомашини та інші транспортні засоби).
[Вітровий:] Я піду човен пережену (О. Корнійчук);
// розм. Змушувати кого-небудь змінити місце проживання, перебування або роботу, службу і т. ін.
– Ми тутечки, – кажуть, – і обгніздились, і колодязі покопали, і обсіялись; як стануть нас на шляхи переганять, то пропали й ми, загине й худобина наша! (О. Стороженко);
Переганяли і тримали тут [у концтаборі] полонених з інших місць (В. Козаченко);
– Мене вже з одного місця на друге перегонили вісімнадцять разів (С. Васильченко);
– От флігель-другий одремонтують на зиму .. І Гашку переженуть із старого (А. Головко);
// перен., розм. Пересувати що-небудь з місця на місце.
Мовчки переганяв [Ярема] цигарку з одного кута рота до другого (М. Стельмах).
3. Женучи, змушувати перейти, переміститися через який-небудь простір, перепону і т. ін.
Коли-не-коли проїде селянин возом, пастушата переженуть худобу через дорогу (О. Гончар);
// рідко. Йдучи, їдучи і т. ін., минати якийсь простір.
– Перегнали вже ми Устєріки, Де Черемош Чорний з Білим збігся, І дісталися на більшу воду (І. Франко).
4. Очищати, пересипаючи або пропускаючи через машину (звичайно зерно).
Двічі перегонили [зерно] на віялці, трієрі (К. Гордієнко);
// Переміщати, проштовхувати кров (про серце).
Якщо серце не переганятиме кров по жилах, то клітини голодуватимуть (з наук.-попул. літ.).
5. Перетворювати в що-небудь інше шляхом перегонки.
Перегнати, зерно на горілку;
// Відділяти якусь складову частину.
Переганяти молоко на сепараторі;
// розм. Видобувати якусь речовину шляхом перегонки.
– Що ж вона могла вилікувати? – Усякі рани .. і екзему виводили [мати]. – .. А чим же вона виводила? – Переганяли дерево-горіх... (М. Стельмах).
◇ (1) Переганя́ти / перегна́ти на (рідко че́рез) гре́чку – перев. виражаючи своє незадоволення або лаючи, примушувати кого-небудь робити, виконувати, належним чином.
Ніхто нічим не вгодить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]! .. Перешиває Олексій Іванович дівчат – на гречку, як кажуть, переганяє (Панас Мирний);
– Я не буду вважати, що він пан писар, а через таку його гречку перегоню [пережену], що своїх двох ніг не дорахується (І. Франко);
Звичайно, я працюю у вiдповiдностi з трудовим законодавством, я не переганяю себе на гречку, як наш, скажiмо, директор Пахом Хрисантович (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)