переганяти

ПЕРЕГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПЕРЕГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПЕРЕГНА́ТИ, пережену́, пережене́ш, док., кого, що.

1. Йдучи, їдучи, пливучи і т. ін., випереджати, опинятися попереду; обганяти.

Три човни, повні молодих хлопців, полинули по воді, доганяючи й переганяючи один одного (І. Нечуй-Левицький);

Хмари .. плавали по високому небі, одна одну доганяючи, одна одну переганяючи (Панас Мирний);

Візник швидко їхав поряд трамвайної колії, а його щохвилини переганяли новенькі гуркотливі трамваї (О. Донченко);

Шведські коні мчали хутко, а наш козацький кінь їх перегнав: примчав раніш од шведів (Ю. Яновський);

* Образно. – Тру-ту-ту-у! – все вище і вище підіймає над лісами свою переможну мелодію ріг, вона переганяє братів і тривожно трукає в їхніх головах (М. Стельмах);

// перен. Випереджати кого-, що-небудь у рості, ставати вищим від когось, чогось.

[Оленка:] Там три дуби один одного переганяє. А біля них росте вже молоденький (Мирослав Ірчан);

– Погляньте, товариш кореспондент, На нашу споруду, на цей монумент! І гордо кивнув на уквітчану арку, Що зльотом увись перегнала “пожарку” [пожежну вежу] (С. Олійник);

// перен. Досягати більших у порівнянні з ким-, чим-небудь успіхів, опинятися попереду когось, чогось у певному відношенні.

Юнацтво, захоплене почином старших, виявляло варті зачудовання намагання не тільки не пасти задніх, а й переганяти своїх батьків (Олесь Досвітній).

2. Женучи, переміщувати з одного місця на інше (звичайно худобу).

– Завтра переганяйте корів на Грузьку (Григорій Тютюнник);

// Переправляти з одного місця на друге (автомашини та інші транспортні засоби).

[Вітровий:] Я піду човен пережену (О. Корнійчук);

// розм. Змушувати кого-небудь змінити місце проживання, перебування або роботу, службу і т. ін.

– Ми тутечки, – кажуть, – і обгніздились, і колодязі покопали, і обсіялись; як стануть нас на шляхи переганять, то пропали й ми, загине й худобина наша! (О. Стороженко);

Переганяли і тримали тут [у концтаборі] полонених з інших місць (В. Козаченко);

– Мене вже з одного місця на друге перегонили вісімнадцять разів (С. Васильченко);

– От флігель-другий одремонтують на зиму .. І Гашку переженуть із старого (А. Головко);

// перен., розм. Пересувати що-небудь з місця на місце.

Мовчки переганяв [Ярема] цигарку з одного кута рота до другого (М. Стельмах).

3. Женучи, змушувати перейти, переміститися через який-небудь простір, перепону і т. ін.

Коли-не-коли проїде селянин возом, пастушата переженуть худобу через дорогу (О. Гончар);

// рідко. Йдучи, їдучи і т. ін., минати якийсь простір.

– Перегнали вже ми Устєріки, Де Черемош Чорний з Білим збігся, І дісталися на більшу воду (І. Франко).

4. Очищати, пересипаючи або пропускаючи через машину (звичайно зерно).

Двічі перегонили [зерно] на віялці, трієрі (К. Гордієнко);

// Переміщати, проштовхувати кров (про серце).

Якщо серце не переганятиме кров по жилах, то клітини голодуватимуть (з наук.-попул. літ.).

5. Перетворювати в що-небудь інше шляхом перегонки.

Перегнати, зерно на горілку;

// Відділяти якусь складову частину.

Переганяти молоко на сепараторі;

// розм. Видобувати якусь речовину шляхом перегонки.

– Що ж вона могла вилікувати? – Усякі рани .. і екзему виводили [мати]. – .. А чим же вона виводила? – Переганяли дерево-горіх... (М. Стельмах).

◇ (1) Переганя́ти / перегна́ти на (рідко че́рез) гре́чку – перев. виражаючи своє незадоволення або лаючи, примушувати кого-небудь робити, виконувати, належним чином.

Ніхто нічим не вгодить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]! .. Перешиває Олексій Іванович дівчат – на гречку, як кажуть, переганяє (Панас Мирний);

– Я не буду вважати, що він пан писар, а через таку його гречку перегоню [пережену], що своїх двох ніг не дорахується (І. Франко);

Звичайно, я працюю у вiдповiдностi з трудовим законодавством, я не переганяю себе на гречку, як наш, скажiмо, директор Пахом Хрисантович (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переганяти — переганя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переганяти — ПЕРЕГОНИТИ, (через що) ГНАТИ; (у русі) ВИПЕРЕДЖАТИ; (авта) переправляти; (через машину) перепускати; (кров) ганяти; (на спирт) переробляти. Словник синонімів Караванського
  3. переганяти — -яю, -яєш і перегонити, -ню, -ниш, недок., перегнати, пережену, переженеш, док., перех. 1》 Йдучи, їдучи, пливучи і т. ін., випереджати, опинятися попереду; обганяти. || перен. Випереджати кого-, що-небудь у рості, ставати вищим від когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переганяти — переганя́ти / перегна́ти на гре́чку. Виражаючи своє незадоволення або лаючи кого-небудь, примушувати робити щось, як належить. Ніхто нічим не вгодить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот (навиворіт)! .. Фразеологічний словник української мови
  5. переганяти — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. переганяти — Переганя́ти, -ганя́ю, -ня́єш; перегна́ти, -жену́, -жене́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. переганяти — ПЕРЕГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПЕРЕГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПЕРЕГНА́ТИ, пережену́, пережене́ш, док., перех. 1. Йдучи, їдучи, пливучи і т. ін., випереджати, опинятися попереду; обганяти. Словник української мови в 11 томах
  8. переганяти — Переганя́ти, -ня́ю, -єш сов. в. перегнати, -жену, -не́ш, гл. 1) Перегонять, перегнать на другое мѣсто. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити, воронеє стадо да й переганяти. Чуб. III. 295. 2) Перегонять, перегнать (водку). Словник української мови Грінченка