переговори

перегово́ри

-ів, мн.

1》 Розмова, бесіда з метою обмінятися думками або домовитися про що-небудь із кимсь.

2》 Обговорення з метою з'ясування думок, настроїв сторін або укладення угоди.

Значення в інших словниках

1. переговори — перегово́ри множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. переговори — (телефоном) розмови, спілкування; (дипломатичні) з. перетрактації.  Словник синонімів Караванського
3. переговори — див. розмова  Словник синонімів Вусика
4. переговори — Пересправа, домова, див. диспут, полеміка, пертрактовувати  Словник чужослів Павло Штепа
5. переговори — ПЕРЕГОВО́РИ, ів, мн. 1. Розмова, бесіда з метою обмінятися думками або домовитися про що-небудь з кимсь. З своєї брички Тарас почув переговори візника і, мабуть, станційного доглядача (О.  Словник української мови у 20 томах
6. переговори — Виявлення поглядів, укладення угод представниками двох або більше сторін (держав, організацій, фірм та ін.).  Універсальний словник-енциклопедія
7. переговори — сіда́ти / сі́сти за стіл перегово́рів. Починати обговорення чого-небудь, щоб прийти до згоди. Уряд (нашої країни) не раз пропонував урядам західних держав сісти за стіл переговорів і домовитися про те, щоб назавжди .. знищити всі види озброєнь — до останньої бомби й останнього снаряда (З газети).  Фразеологічний словник української мови
8. переговори — ПЕРЕГОВО́РИ мн. (для з'ясування планів сторін, укладення угоди тощо), ПЕРЕМО́ВИ заст., ПОТРАКТУВА́ННЯ заст., ПЕРЕТРАКТАЦІЇ заст., ірон. Кисіль хотів добратись до Києва й там розпочати з козаками переговори (І.  Словник синонімів української мови
9. переговори — ПЕРЕГОВО́РИ, ів, мн. 1. Розмова, бесіда з метою обмінятися думками або домовитися про що-небудь з кимсь. З своєї брички Тарас почув переговори візника і, мабуть, станційного доглядача (Ів., Тарас.  Словник української мови в 11 томах