передовіряти

передовіря́ти

-яю, -яєш, недок., передовірити, -рю, -риш, док., перех. і без додатка.

1》 Довіряти іншому те, що було довірено раніше самому; доручати іншому зробити те, що було доручено самому.

2》 Те саме, що передоручати 2). Передовіряти справу.

Значення в інших словниках

1. передовіряти — передовіря́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. передовіряти — ПЕРЕДОВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕДОВІ́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, кому і без дод. 1. Довіряти іншому те, що було довірено раніше самому; доручати іншому зробити те, що було доручено самому.  Словник української мови у 20 томах
3. передовіряти — ПЕРЕДОВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕДОВІ́РИТИ, рю, риш, док., перех. і без додатка. 1. Довіряти іншому те, що було довірено раніше самому; доручати іншому зробити те, що було доручено самому.  Словник української мови в 11 томах