Значення в інших словниках
-
пережити —
пережи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
пережити —
[пеиреижитие] -жиеву, -жиевеш, -жиевеимо, -жиевеите; мин. -жиў, -жиела; нак. -жиеви, -жиев'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
пережити —
ПЕРЕЖИ́ТИ див. пережива́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
пережити —
пережи́ти себе́ (свій вік). 1. Зберегти своє значення після смерті. Хто цілком на послугу народу Віддає своє життя слабе В боротьбі за щастя, за свободу — Тільки той переживе себе! (М. Старицький).
Фразеологічний словник української мови
-
пережити —
ВИ́ТРИМАТИ (знайти в собі сили перебути стан великого фізичного або морального напруження, болю, несприятливих умов і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ЗНЕСТИ́, ПЕРЕНЕСТИ́, ВИ́ТЕРПІТИ, ПЕРЕТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕЖИ́ТИ, ІСТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, ВИ́НЕСТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
пережити —
Пережи́ти, -живу́, -живе́ш, -живу́ть; переживи́, -ві́м, -ві́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пережити —
ПЕРЕЖИ́ТИ див. пережива́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
пережити —
Пережива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. пережити, -живу, -веш, гл. 1) Переживать, пережить. Ніхто світа не може пережити. Ном. № 389. Вона його пережила. МВ. І. 65. Пережила поговори, переживу й славу. Мет. 87. 2) Проживать, прожить. Вік пережити, — не поле перейти. посл. В мирі не переживеш. Г. Барв. 219.
Словник української мови Грінченка