перекочовувати

перекочо́вувати

-ую, -уєш, недок., перекочувати, -ую, -уєш, док.

1》 Кочувати з місця на місце, на інше місце (про кочові народи).

|| Переходити, перелітати з місця на місце, на інше місце (про тварин, птахів).

2》 перен., розм. Переїздити, переселятися в інше місце; міняти місце проживання.

|| Переходити, перебиратися з одного місця на інше, міняючи місце праці, рід занять і т. ін.

|| Міняти місце перебування, передаватися іншій особі (про неживі предмети).

3》 тільки док. Те саме, що прокочувати.

Значення в інших словниках

1. перекочовувати — перекочо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перекочовувати — ПЕРЕКОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Кочувати з місця на місце, на інше місце (про кочові народи). Скити [скифи]-скотарі випасали худобу, перекочовували зі своїми стадами з місця на місце, в залежності від пасовиськ (з наук.  Словник української мови у 20 томах
3. перекочовувати — ПЕРЕСЕЛИ́ТИСЯ звідки куди, в що, на що, з інфін. (змінити місце проживання), ПЕРЕБРА́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ розм., ПЕРЕКОЧУВА́ТИ розм., ПЕРЕНЕСТИ́СЯ заст., СПРОВА́ДИТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
4. перекочовувати — ПЕРЕКОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Кочувати з місця на місце, на інше місце (про кочові народи); // Переходити, перелітати з місця на місце, на інше місце (про тварин, птахів).  Словник української мови в 11 томах