Великий тлумачний словник сучасної мови

Значення в інших словниках

  1. перекочування — переко́чування іменник середнього роду від: котити перекочува́ння іменник середнього роду від: кочува́ти  Орфографічний словник української мови
  2. перекочування — ПЕРЕКОЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. перекочува́ти. ПЕРЕКО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. переко́чувати і переко́чуватися. При перекочуванні рослин по полю насіння з них випадає і розсівається (з наук. літ.); Перекочування обруча.  Словник української мови у 20 томах
  3. перекочування — ПЕРЕКО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. переко́чувати і перекочува́тися. При перекочуванні рослин по полю насіння з них випадає і розсівається (Бур’яни.., 1957, 16); Перекочування обруча. ПЕРЕКОЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. перекочува́ти.  Словник української мови в 11 томах