переносник

перено́сник

-а, ч.

1》 Той, хто переносить що-небудь, займається перенесенням чого-небудь.

|| Речовина або предмет, який сприяє перенесенню чого-небудь.

2》 Той, хто або те, що передає яку-небудь хворобу, інфекцію.

Значення в інших словниках

1. переносник — перено́сник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. переносник — ПЕРЕНО́СНИК, а, ч. 1. Той, хто переносить що-небудь, займається перенесенням чого-небудь. Попелиця є також переносником мозаїчної хвороби тютюну (з наук. літ.); // Речовина або предмет, який сприяє перенесенню чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. переносник — Перено́сник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. переносник — ПЕРЕНО́СНИК, а, ч. Те саме, що перено́щик 2. Попелиця є також переносником мозаїчної хвороби тютюну (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 232).  Словник української мови в 11 томах