переносник

ПЕРЕНО́СНИК, а, ч.

1. Той, хто переносить що-небудь, займається перенесенням чого-небудь.

Попелиця є також переносником мозаїчної хвороби тютюну (з наук. літ.);

// Речовина або предмет, який сприяє перенесенню чого-небудь.

Червоні кров'яні тільця [еритроцити] є переносниками кисню (з наук.-попул. літ.).

2. Той, хто або те, що передає яку-небудь хворобу, інфекцію.

Від живих збудників хвороб слід відрізняти переносників їх, роль яких найчастіше відіграють різні комахи (з наук. літ.);

Щоб рука була переносником інфекції, не обов'язково бути їй чорною від бруду (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. переносник — перено́сник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. переносник — -а, ч. 1》 Той, хто переносить що-небудь, займається перенесенням чого-небудь. || Речовина або предмет, який сприяє перенесенню чого-небудь. 2》 Той, хто або те, що передає яку-небудь хворобу, інфекцію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переносник — Перено́сник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. переносник — ПЕРЕНО́СНИК, а, ч. Те саме, що перено́щик 2. Попелиця є також переносником мозаїчної хвороби тютюну (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 232).  Словник української мови в 11 томах