переперти

перепе́рти

-пру, -преш, док., перех., розм., фам.

1》 Те саме, що перетягати 4).

2》 перен. Подолати, перемогти і т. ін. у чому-небудь.

Значення в інших словниках

1. переперти — Перепе́рти: — перемогти [5;7]  Словник з творів Івана Франка
2. переперти — перепе́рти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. переперти — ПЕРЕПЕ́РТИ, пру́, пре́ш, док.,кого, що, розм., фам. 1. Те саме, що перетяга́ти 4. – А де ж ми наберемо та нагарбаємо стільки квіток, щоб учадіть в поетичному весняному чаду? – спитала Настуся. – Ми наберемо їх у Африці, бо теперечки там саме май!...  Словник української мови у 20 томах
4. переперти — ПЕРЕМОГТИ́ кого, що (у боротьбі, змаганні тощо), ПОБОРО́ТИ, ЗБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПОКОНА́ТИ заст., ПОДОЛІ́ТИ рідше, ПОВЕ́РГНУТИ (ПОВЕ́РГТИ) уроч., ПОПРА́ТИ уроч., ЗМОГТИ́ розм., ПЕРЕПЕ́РТИ фам.  Словник синонімів української мови
5. переперти — Перепе́рти, див. перепира́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. переперти — ПЕРЕПЕ́РТИ, пру́, пре́ш, док., перех., розм., фам. 1. Те саме, що перетяга́ти 4. — Ліс крав.. Ну, а мені й підказано. Натиснув — за одну ніч всі колоди в колгосп перепер, кабан отакий (Збан., Малин. дзвін, 1958, 95). 2. перен. Подолати, перемогти і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
7. переперти — Перепе́рти, -пру́, -пре́ш гл. 1) Перетащить, перевезти. 2) Переспорить. Уже, як бачу я, тебе не переперти. Г.-Арт.  Словник української мови Грінченка