переплетений

перепле́тений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до переплести.

|| переплетено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. переплетений — перепле́тений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. переплетений — [пеиреиплетеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. переплетений — ПЕРЕПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до переплести́. Разом із цим ще одне так різко випливало з давнини: нагай на батьківській червоно-жилавій руці – крутий, ушестеро переплетений (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. переплетений — ОПРА́ВЛЕНИЙ (який має оправу, палітурку — про книжку, зошит і т. ін.), ПЕРЕПЛЕ́ТЕНИЙ, ОПРА́ВНИЙ. Стоїть (у світлиці) стіл простої роботи, застелений білою скатеркою, а на столі красно оправлений "Кобзар" (М. Коцюбинський); Є..  Словник синонімів української мови
5. переплетений — ПЕРЕПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переплести́. Разом із цим ще одне так різко випливало з давнини: нагай на батьківській червоно-жилавій руці — крутий, ушестеро переплетений (Крот., Сини..  Словник української мови в 11 томах