Великий тлумачний словник сучасної мови

переплетення

перепле́тення

-я, с.

1》 Дія за знач. переплітати і переплітатися.

2》 Те, що переплетене, сплетене між собою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. переплетення — перепле́тення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. переплетення — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. перепліта́ти і перепліта́тися. Як небагато хто з його сучасників, він [Є. Плужник] умів розкрити (хай і в досить обмеженій сфері) живе й суперечливе переплетення різноманітних...  Словник української мови у 20 томах
  3. переплетення — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн.  Словник синонімів української мови
  4. переплетення — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. перепліта́ти і перепліта́тися. Дві третини XX століття, що минули, ще більше посилили переплетення капіталів імперіалістичних країн, а, отже, і суперництво між ними (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах