переплітати

перепліта́ти

-аю, -аєш, недок., переплести, -ту, -теш, док., перех.

1》 З'єднувати або скріплювати що-небудь між собою плетінням; сплітати.

|| Зчіплювати пальці рук, руки і т. ін.

|| Обвивати чим-небудь гнучким або витким; оплітати.

|| перен. Змішувати непослідовно, чергувати що-небудь з чимсь іншим.

2》 Перевивати волосся, коси і т. ін. чим-небудь.

3》 Заплітати ще раз, повторно або заново, по-іншому.

4》 Зшиваючи сторінки книжок, зошитів і т. ін., вставляти їх у тверду оправу і закріплювати в ній; оправляти.

Значення в інших словниках

1. переплітати — перепліта́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. переплітати — Сплітати, плести; (пальці) зчіплювати; (стрічками) обвивати, оплітати, перемережувати; (А з Б) мішати, перемішувати; (коси) перевивати, (ще раз) заплітати.  Словник синонімів Караванського
3. переплітати — (книжку) оправляти, оправити, пооправляти  Словник чужослів Павло Штепа
4. переплітати — ПЕРЕПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПЛЕСТИ́, ту́, те́ш, док., що. 1. З'єднувати або скріплювати що-небудь між собою плетінням; сплітати. Ось, наприклад, річки почали пересихати.  Словник української мови у 20 томах
5. переплітати — ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. — повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́), ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ (ОСОТА́ТИ рідше), ОПОВИ́ТИ (ОБПОВИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. переплітати — ПЕРЕПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПЛЕСТИ́, ту́, те́ш, док., перех. 1. З’єднувати або скріплювати що-небудь між собою плетінням; сплітати. Ось, наприклад, річки почали пересихати.  Словник української мови в 11 томах
7. переплітати — Перепліта́ти, -та́ю, -єш сов. в. переплести, -лету, -те́ш, гл. Переплетать, переплести.  Словник української мови Грінченка