переплітати

Сплітати, плести; (пальці) зчіплювати; (стрічками) обвивати, оплітати, перемережувати; (А з Б) мішати, перемішувати; (коси) перевивати, (ще раз) заплітати.

Значення в інших словниках

1. переплітати — перепліта́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. переплітати — -аю, -аєш, недок., переплести, -ту, -теш, док., перех. 1》 З'єднувати або скріплювати що-небудь між собою плетінням; сплітати. || Зчіплювати пальці рук, руки і т. ін. || Обвивати чим-небудь гнучким або витким; оплітати. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переплітати — (книжку) оправляти, оправити, пооправляти  Словник чужослів Павло Штепа
4. переплітати — ПЕРЕПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПЛЕСТИ́, ту́, те́ш, док., що. 1. З'єднувати або скріплювати що-небудь між собою плетінням; сплітати. Ось, наприклад, річки почали пересихати.  Словник української мови у 20 томах
5. переплітати — ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. — повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́), ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ (ОСОТА́ТИ рідше), ОПОВИ́ТИ (ОБПОВИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. переплітати — ПЕРЕПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПЛЕСТИ́, ту́, те́ш, док., перех. 1. З’єднувати або скріплювати що-небудь між собою плетінням; сплітати. Ось, наприклад, річки почали пересихати.  Словник української мови в 11 томах
7. переплітати — Перепліта́ти, -та́ю, -єш сов. в. переплести, -лету, -те́ш, гл. Переплетать, переплести.  Словник української мови Грінченка