Великий тлумачний словник сучасної мови

переривник

перери́вник

-а, ч., тех.

Пристрій для періодичного переривання струму в електричному колі або потоку рідини чи газу в трубопроводі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. переривник — перери́вник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. переривник — ПЕРЕРИ́ВНИК, а, ч. Пристрій для періодичного переривання струму в електричному колі або потоку рідини чи газу в трубопроводі. Передній кінець валика насоса з'єднано муфтою з валом переривника (з наук. літ.); Автоматичний переривник.  Словник української мови у 20 томах
  3. переривник — ПЕРЕРИ́ВНИК, а, ч. Пристрій для періодичного переривання струму в електричному колі або потоку рідини чи газу в трубопроводі. Передній кінець валика насоса з’єднано муфтою з валом переривника (Зерн. комбайни, 1957, 198).  Словник української мови в 11 томах