переривник

ПЕРЕРИ́ВНИК, а, ч.

Пристрій для періодичного переривання струму в електричному колі або потоку рідини чи газу в трубопроводі.

Передній кінець валика насоса з'єднано муфтою з валом переривника (з наук. літ.);

Автоматичний переривник.

Значення в інших словниках

1. переривник — перери́вник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. переривник — -а, ч., тех. Пристрій для періодичного переривання струму в електричному колі або потоку рідини чи газу в трубопроводі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переривник — ПЕРЕРИ́ВНИК, а, ч. Пристрій для періодичного переривання струму в електричному колі або потоку рідини чи газу в трубопроводі. Передній кінець валика насоса з’єднано муфтою з валом переривника (Зерн. комбайни, 1957, 198).  Словник української мови в 11 томах