переривчастий

ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, а, е.

1. Який відбувається, протікає, розвивається із перервами, зупинками через невеликі проміжки часу.

Бушувала буря, крізь яку іноді звучала перша мелодія спомину, але вона була сумна і переривчаста і скоро поринула цілком у хвилях гордого розпачу (Леся Українка);

Переривчастий струм.

2. Який має проміжки, прогалини; не суцільний.

Скільки було труднощів, поки Снігур виготував [на токарному верстаті] гриб з круговою насічкою! Скільки експериментів, поки кругову насічку замінили переривчастою! (П. Автомонов);

Зеленуваті або блідо-рожеві дрібні квіти зібрані в повислі або вигнуті переривчасті волоті (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. переривчастий — перери́вчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. переривчастий — Не суцільний, переривистий, ок. переривний; п! УРИВЧАСТИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. переривчастий — [пеиреириўчастией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і  Орфоепічний словник української мови
4. переривчастий — -а, -е. 1》 Який відбувається, розвивається з перервами, зупинками через невеликі проміжки часу. Переривчастий струм. 2》 Який має проміжки, прогалини; не суцільний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. переривчастий — УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ...  Словник синонімів української мови
6. переривчастий — ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який відбувається, протікає, розвивається із перервами, зупинками через невеликі проміжки часу. Бушувала буря, крізь яку іноді звучала перша мелодія спомину...  Словник української мови в 11 томах