переривчастий

перери́вчастий

-а, -е.

1》 Який відбувається, розвивається з перервами, зупинками через невеликі проміжки часу. Переривчастий струм.

2》 Який має проміжки, прогалини; не суцільний.

Значення в інших словниках

1. переривчастий — перери́вчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. переривчастий — Не суцільний, переривистий, ок. переривний; п! УРИВЧАСТИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. переривчастий — [пеиреириўчастией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і  Орфоепічний словник української мови
4. переривчастий — ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який відбувається, протікає, розвивається із перервами, зупинками через невеликі проміжки часу. Бушувала буря, крізь яку іноді звучала перша мелодія спомину...  Словник української мови у 20 томах
5. переривчастий — УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ...  Словник синонімів української мови
6. переривчастий — ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який відбувається, протікає, розвивається із перервами, зупинками через невеликі проміжки часу. Бушувала буря, крізь яку іноді звучала перша мелодія спомину...  Словник української мови в 11 томах