перестрочувати

перестро́чувати

-ую, -уєш, недок., перестрочити, -строчу, -строчиш, док., перех.

1》 Строчити, шити строчкою ще раз, повторно або заново, по-іншому.

2》 Строчити, шити строчкою все чи багато чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. перестрочувати — перестро́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перестрочувати — ПЕРЕСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСТРОЧИ́ТИ, строчу́, стро́чиш, док., що. 1. Строчити, шити строчкою ще раз, повторно або заново, по-іншому. Перестрочувати спідницю. 2. Строчити, шити строчкою все або багато чого-небудь. Перестрочити нарукавника.  Словник української мови у 20 томах
3. перестрочувати — ПЕРЕСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСТРОЧИ́ТИ, строчу́, стро́чиш, док., перех. 1. Строчити, шити строчкою ще раз, повторно або заново, по-іншому. 2. Строчити, шити строчкою все або багато чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
4. перестрочувати — Перестрочувати, -чую, -єш сов. в. перестрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Прострачивать, прострочить. Сами собі та дивуються, що у голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком перестрочувана. Чуб. V. 34. 2) = перетикати. Широкая та й улиця очеретом перестрочена. Мил. 117.  Словник української мови Грінченка