перестрочувати
Перестрочувати, -чую, -єш
сов. в. перестрочи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Прострачивать, прострочить. Сами собі та дивуються, що у голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком перестрочувана. Чуб. V. 34.
2) = перетикати. Широкая та й улиця очеретом перестрочена. Мил. 117.
Словник української мови Грінченка