1. Словник української мови Грінченка

перестрочувати

Перестрочувати, -чую, -єш

сов. в. перестрочи́ти, -чу́, -чиш, гл.

1) Прострачивать, прострочить. Сами собі та дивуються, що у голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком перестрочувана. Чуб. V. 34.

2) = перетикати. Широкая та й улиця очеретом перестрочена. Мил. 117.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перестрочувати — перестро́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перестрочувати — -ую, -уєш, недок., перестрочити, -строчу, -строчиш, док., перех. 1》 Строчити, шити строчкою ще раз, повторно або заново, по-іншому. 2》 Строчити, шити строчкою все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перестрочувати — ПЕРЕСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСТРОЧИ́ТИ, строчу́, стро́чиш, док., що. 1. Строчити, шити строчкою ще раз, повторно або заново, по-іншому. Перестрочувати спідницю. 2. Строчити, шити строчкою все або багато чого-небудь. Перестрочити нарукавника. Словник української мови у 20 томах
  4. перестрочувати — ПЕРЕСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСТРОЧИ́ТИ, строчу́, стро́чиш, док., перех. 1. Строчити, шити строчкою ще раз, повторно або заново, по-іншому. 2. Строчити, шити строчкою все або багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах