перестрочувати
ПЕРЕСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСТРОЧИ́ТИ, строчу́, стро́чиш, док., що.
1. Строчити, шити строчкою ще раз, повторно або заново, по-іншому.
Перестрочувати спідницю.
2. Строчити, шити строчкою все або багато чого-небудь.
Перестрочити нарукавника.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перестрочувати — перестро́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перестрочувати — -ую, -уєш, недок., перестрочити, -строчу, -строчиш, док., перех. 1》 Строчити, шити строчкою ще раз, повторно або заново, по-іншому. 2》 Строчити, шити строчкою все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перестрочувати — ПЕРЕСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСТРОЧИ́ТИ, строчу́, стро́чиш, док., перех. 1. Строчити, шити строчкою ще раз, повторно або заново, по-іншому. 2. Строчити, шити строчкою все або багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
- перестрочувати — Перестрочувати, -чую, -єш сов. в. перестрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Прострачивать, прострочить. Сами собі та дивуються, що у голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком перестрочувана. Чуб. V. 34. 2) = перетикати. Широкая та й улиця очеретом перестрочена. Мил. 117. Словник української мови Грінченка