перехоплювати
перехо́плювати
-юю, -юєш, недок., перехопити, -хоплю, -хопиш; мн. перехоплять; док.
1》 перех.Зупинити кого-, що-небудь під час руху.
|| Затримувати те, що тече.
|| Наздоганяти у дорозі з метою затримання.
|| Зустрічати, йдучи напереріз (під час полювання або переслідування).
|| Перегороджувати шлях військам ворога під час війни. Перехопити дорогу.
|| перен. Вибирати зручний, слушний момент.
2》 перех. Брати собі, затримувати в себе те, що переміщається, звичайно беручи його руками.
|| Передавати, перекидати з однієї руки в іншу.
|| Брати, хапати чужу руку або руки в свої з метою припинити якусь дію.
|| Ловити, уловлювати (радіохвилі, проміння і т. ін.).
3》 перех. Затримувати кого-небудь, раніше за інших пропонуючи щось.
|| Захоплювати що-небудь, призначене для інших, випередивши їх.
|| Привласнювати те, що належить іншому або іншим.
|| перен. Ловити, підмічати чий-небудь погляд, рух і т. ін.
4》 перех. і неперех., розм. Перебивати, переривати чию-небудь розповідь, розмову і т. ін.
5》 перех. Обхоплювати рукою або руками кого-, що-небудь.
6》 перех. і без додатка. Стягувати що-небудь в якомусь місці.
|| Обвивати, оперізувати що-небудь чимось.
7》 перех. Розташовуватися поперек чого-небудь.
8》 перех. Здавлювати, стискувати (горло, дихання і т. ін.).
|| Викликати спазм, припиняти на мить дихання.
|| безос.
9》 перех. і без додатка, розм. Нашвидку, мимохідь їсти що-небудь.
10》 перех. Розживатися чимось, діставати що-небудь.
|| Позичати що-небудь на деякий час.
11》 перех., перев. у сполуч. зі сл. духом. Дуже швидко переправляти кого-, що-небудь на другий бік річки, озера і т. ін.
12》 перех. і через що, за що, перен. Виявляти надмірність, не мати почуття міри в чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови