перешуміти

перешумі́ти

-млю, -миш; мн. перешумлять; док.

1》 Закінчити, перестати шуміти; відшуміти.

|| перен. Минутися, пройти бурхливо, із шумом (про події).

2》 перен. Перестати виявляти бурхливу енергію, багато і голосно розмовляти і т. ін. (про людину).

3》 розм. З шумом перескочити через що-небудь.

Значення в інших словниках

1. перешуміти — перешумі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перешуміти — ПЕРЕШУМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. перешумля́ть; док. 1. Закінчити, перестати шуміти; відшуміти. Перешуміла [буря]. Та досі ще сльози важкі ронить дерево (Леся Українка); Як лагідно шумить розмай, Березовий, веселий гай! Як весело озвавсь мені...  Словник української мови у 20 томах
3. перешуміти — ПЕРЕШУМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. перешумля́ть; док. 1. Закінчити, перестати шуміти; відшуміти. Перешуміла [буря]. Та досі ще сльози важкі ронить дерево (Л. Укр., І, 1951, 281); Як лагідно шумить розмай, Березовий, веселий гай!...  Словник української мови в 11 томах
4. перешуміти — Перешуміти, -млю́, -миш гл. Перешумѣть.  Словник української мови Грінченка