периферія

перифері́я

-ї, ж.

1》 Віддалена від центра територія, місцевість.

2》 спец. Зовнішня, віддалена від центральної частина чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. периферія — перифері́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. периферія — (- місцевість) провінція; (далека) глухий закуток, ГЛУШИНА.  Словник синонімів Караванського
3. периферія — [пеириефеир’ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
4. периферія — Окраїна, окрай  Словник чужослів Павло Штепа
5. периферія — Перифері́я, -рі́ї, -рі́єю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. периферія — ПЕРИФЕРІ́Я, ї, ж. 1. Частина країни, міста, села і т. ін., віддалена від центру. – Мене можуть послати у відрядження... перевірити стан викладання математики на периферії (Б.  Словник української мови у 20 томах
7. периферія — перифері́я (від грец. περιφέρεια – коло, дуга, поверхня) 1. Окраїнна частина чого-небудь, на відміну від центральної. 2. Частина країни, області віддалена від центру її, окраїна, провінція. 3. Замкнута крива, що обмежує частину площі.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. периферія — ГЛУШИНА́ (віддалені від культурних центрів місця), ЗА́КУТОК, ГЛУХИ́Й КУТО́К, ГЛУХИ́Й ЗА́КУТОК, ПУ́ЩА, БЕЗЛЮ́ДДЯ, ГЛУХОМА́НЬ розм., ЗА́КУТЕНЬ розм., ДИЧИНА́ розм., ДИЧА́ВИНА розм., ВЕДМЕ́ЖИЙ ЗА́КУТОК розм., ВЕДМЕ́ЖИЙ КУТ розм., ЗАКУ́ТИНА діал.  Словник синонімів української мови
9. периферія — ПЕРИФЕРІ́Я, ї, ж. 1. Частина країни, міста, села і т. ін., віддалена від центру. Традиція гастролей окремих досвідчених майстрів на периферії..  Словник української мови в 11 томах