пері

пе́рі

невідм., ж.

У перській міфології – надприродна істота в образі чарівної жінки з крилами, що охороняє людей від злих духів.

|| перен. Чарівна, тендітна жінка.

Значення в інших словниках

1. пері — пе́рі іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пері — див. німфа, фея, потаміда  Словник чужослів Павло Штепа
3. пері — Пе́рі (перське), не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пері — ПЕ́РІ, невідм., ж. У перській міфології – надприродна істота в образі чарівної жінки з крилами, що охороняє людей від злих духів; // перен. Чарівна, тендітна жінка. Вітре-леготе! лети під двері Теї [тієї] хатки, де кохана пері (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах
5. пері — пе́рі у перській міфології добра фея, що охороняла людей від «злих духів».  Словник іншомовних слів Мельничука
6. пері — ПЕ́РІ, невідм., ж. У перській міфології — надприродна істота в образі чарівної жінки з крилами, що охороняє людей від злих духів; // перен. Чарівна, тендітна жінка. Вітре-леготе! лети під двері Теї [тієї] хатки, де кохана пері (Крим., Вибр., 1965, 269).  Словник української мови в 11 томах