Словник української мови в 11 томах

пері

ПЕ́РІ, невідм., ж. У перській міфології — надприродна істота в образі чарівної жінки з крилами, що охороняє людей від злих духів;

// перен. Чарівна, тендітна жінка.

Вітре-леготе! лети під двері Теї [тієї] хатки, де кохана пері (Крим., Вибр., 1965, 269).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пері — пе́рі іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. пері — невідм., ж. У перській міфології – надприродна істота в образі чарівної жінки з крилами, що охороняє людей від злих духів. || перен. Чарівна, тендітна жінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пері — див. німфа, фея, потаміда  Словник чужослів Павло Штепа
  4. пері — Пе́рі (перське), не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пері — ПЕ́РІ, невідм., ж. У перській міфології – надприродна істота в образі чарівної жінки з крилами, що охороняє людей від злих духів; // перен. Чарівна, тендітна жінка. Вітре-леготе! лети під двері Теї [тієї] хатки, де кохана пері (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах
  6. пері — пе́рі у перській міфології добра фея, що охороняла людей від «злих духів».  Словник іншомовних слів Мельничука