песиголовець

песи́головець

-вця, ч.

1》 заст. Казкова людиноподібна істота з одним оком у лобі, що поїдає людей; циклоп.

2》 зневажл., лайл. Про людину, що втратила свої кращі риси і людську подобу; недолюдок, виродок.

3》 Перевертень, вовкулак.

Значення в інших словниках

1. песиголовець — песи́головець іменник чоловічого роду, істота казкова людиноподібна істота з одним оком у лобі, що поїдає людей; циклоп; про людину, що втратила свої кращі риси і людську подобу; недолюдок, виродок — лайл.  Орфографічний словник української мови
2. песиголовець — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
3. песиголовець — Песи́головець, -ловця; -ловці, -ців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. песиголовець — ПЕСИ́ГОЛОВЕЦЬ, вця, ч. 1. заст. Казкова людиноподібна істота з одним оком у лобі, що поїдає людей; циклоп. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців.  Словник української мови у 20 томах
5. песиголовець — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл.  Словник синонімів української мови
6. песиголовець — ПЕСИ́ГОЛОВЕЦЬ, вця, ч. 1. заст. Казкова людиноподібна істота з одним оком у лобі, що поїдає людей; циклоп. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців.  Словник української мови в 11 томах
7. песиголовець — Песиголовець, -вця м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Рудч. Ск. І. 71. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців.  Словник української мови Грінченка