Великий тлумачний словник сучасної мови

пластон

пласто́н

-а, ч.

Сукупність спадкових структурних елементів (плазмогенів), що містяться в пластидах і є фактором передачі спадковості через цитоплазму.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пластон — пласто́н сукупність спадкових структурних елементів (плазмогенів), що містяться в пластидах і є фактором передачі спадковості через цитоплазму.  Словник іншомовних слів Мельничука