пломеніючий

пломені́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до пломеніти.

Значення в інших словниках

1. пломеніючий — ПЛОМЕНІ́ЮЧИЙ, а, е, поет. Дієпр. акт. до пломені́ти; // у знач. прикм. Вогневик, помолоділий, пломеніючий, енергійно крокував по кабінету (Ю. Збанацький); Надя .. нахиляє гарненьку чорноброву голівку – чи то щоки пломеніючі, чи очі блискучі приховує (І. Рябокляч).  Словник української мови у 20 томах
2. пломеніючий — ПЛОМЕНІ́ЮЧИЙ, а, е, поет. Дієпр. акт. теп. ч. до пломені́ти; // У знач. прикм. Вогневик, помолоділий, пломеніючий, енергійно крокував по кабінету (Збан., Малин. дзвін, 1958, 162); Надя..  Словник української мови в 11 томах