пломінець пломіне́ць -нця, ч., поет. Зменш.-пестл. до пломінь. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках пломінець — пломіне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови пломінець — ПЛОМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч., поет. Зменш.-пестл. до пло́мінь. – Пробу, пробу! .. – промовив майстер. І полився метал струмочком... Пломінці, ніби сині айстри, Зацвіли голубим віночком (Л. Забашта). Словник української мови у 20 томах пломінець — ПЛОМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч., поет. Зменш.-пестл. до пло́мінь. — Пробу, пробу!.. — промовив майстер. І полився метал струмочком… Пломінці, ніби сині айстри, Зацвіли голубим віночком (Забашта, Нові береги, 1950, 54). Словник української мови в 11 томах