площинний
площи́нний
-а, -е.
1》 Прикм. до площина 1), 2). Площинна форма.
|| Який здійснюється, відбувається і т. ін. в одній площині, на площині. Площинна різь.
2》 Який характеризується відсутністю об'ємності; розміщений, розташований в одній площині, на площині (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови