плюскати

плю́скати

-аю, -аєш, недок.

1》 неперех. Рухаючись, видавати плюскіт (про воду або іншу рідину).

|| Битися, ударятися об що-небудь із плюскотом.

|| Ударами, рухом по (у) воді (або іншій рідині) створювати плюскіт.

2》 перех. Різким рухом, із плюскотом лити, наливати воду (або іншу рідину) в що-небудь. Плюскати воду в миску.

3》 перех. і неперех. Бризкати водою (або іншою рідиною), лити її на себе або на кого-, що-небудь. Плюскати водою в обличчя.

Значення в інших словниках

1. плюскати — плю́скати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. плюскати — див. лити  Словник синонімів Вусика
3. плюскати — ПЛЮ́СКАТИ, аю, аєш, недок. 1. без прям. дод. Рухаючись, видавати плюскіт (про воду або іншу рідину). А вода все клекотіла, все плюскала та шуміла і нарешті сягнула до горища (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. плюскати — ПІРНУ́ТИ (швидко зануритися у воду або в якусь іншу рідину перев. з головою), ВПІРНУ́ТИ (УПІРНУТИ), ПОРИ́НУТИ, НИРНУ́ТИ розм., ПУРНУ́ТИ розм., КА́НУТИ перев. поет., ДА́ТИ НУРКА́ діал.; ШУБО́ВСНУТИ, ШУБО́ВСНУТИСЯ, ХЛЮ́ПНУ́ТИСЯ, ПЛЮ́СНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. плюскати — ПЛЮ́СКАТИ, аю, аєш, недок. 1. неперех. Рухаючись, видавати плюскіт (про воду або іншу рідину). А вода все клекотіла, все плюскала та шуміла і нарешті сягнула до горища (Гр.  Словник української мови в 11 томах
6. плюскати — Плюскати, -каю, -єш гл. Плескать. А я слухаю... як ті пишні керманичі весельцями плюскають. Федьк.  Словник української мови Грінченка