Великий тлумачний словник сучасної мови

поблискати

побли́скати

-аю, -аєш, док.

Блискати якийсь час.

|| безос.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поблискати — побли́скати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поблискати — ПОБЛИ́СКАТИ, аю, аєш, док. Блискати якийсь час; // безос. [Харитон:] Ось-ось поллє [дощ] .. Тільки погриміло та поблискало... (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
  3. поблискати — ПОБЛИ́СКАТИ, аю, аєш, док. Блискати якийсь час; // безос. [Xаритон:] Ось-ось поллє [дощ].. Тільки погриміло та поблискало… (Кроп., II, 1958, 11).  Словник української мови в 11 томах
  4. поблискати — Поблискати см. поблискувати.  Словник української мови Грінченка