поблискати

ПОБЛИ́СКАТИ, аю, аєш, док.

Блискати якийсь час;

// безос.

[Харитон:] Ось-ось поллє [дощ] .. Тільки погриміло та поблискало... (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. поблискати — побли́скати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поблискати — -аю, -аєш, док. Блискати якийсь час. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поблискати — ПОБЛИ́СКАТИ, аю, аєш, док. Блискати якийсь час; // безос. [Xаритон:] Ось-ось поллє [дощ].. Тільки погриміло та поблискало… (Кроп., II, 1958, 11).  Словник української мови в 11 томах
4. поблискати — Поблискати см. поблискувати.  Словник української мови Грінченка