1. Словник української мови у 20 томах

поблискати

ПОБЛИ́СКАТИ, аю, аєш, док.

Блискати якийсь час;

// безос.

[Харитон:] Ось-ось поллє [дощ] .. Тільки погриміло та поблискало... (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поблискати — побли́скати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поблискати — -аю, -аєш, док. Блискати якийсь час. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поблискати — ПОБЛИ́СКАТИ, аю, аєш, док. Блискати якийсь час; // безос. [Xаритон:] Ось-ось поллє [дощ].. Тільки погриміло та поблискало… (Кроп., II, 1958, 11). Словник української мови в 11 томах
  4. поблискати — Поблискати см. поблискувати. Словник української мови Грінченка