поблискати
ПОБЛИ́СКАТИ, аю, аєш, док. Блискати якийсь час;
// безос.
[Xаритон:] Ось-ось поллє [дощ].. Тільки погриміло та поблискало… (Кроп., II, 1958, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поблискати — побли́скати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поблискати — -аю, -аєш, док. Блискати якийсь час. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поблискати — ПОБЛИ́СКАТИ, аю, аєш, док. Блискати якийсь час; // безос. [Харитон:] Ось-ось поллє [дощ] .. Тільки погриміло та поблискало... (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
- поблискати — Поблискати см. поблискувати. Словник української мови Грінченка