побрикати

побрика́ти

-аю, -аєш, док.

1》 Піти брикаючи.

2》 Брикати якийсь час.

|| Дригати ногами якийсь час.

Значення в інших словниках

1. побрикати — побрика́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. побрикати — ПОБРИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Піти брикаючи. Повертаю до верби! А верба й пропала, Бо коняка напаслась, Та й, знать, побрикала (С. Руданський). 2. Брикати якийсь час; // Дриґати ногами якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
3. побрикати — ПОБРИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Піти брикаючи. Повертаю до верби! А верба й пропала, Бо коняка напаслась, Та й, знать, побрикала (Рудан.,, Тв., 1959, 152). 2. Брикати якийсь час; // Дригати ногами якийсь час.  Словник української мови в 11 томах