побритий

побри́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до побрити.

Значення в інших словниках

1. побритий — побри́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. побритий — ПОБРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до побри́ти. Ось Ваня приходить, чистенький, помитий, В новому костюмі, гарненько побритий (Сто пісень..).  Словник української мови у 20 томах
3. побритий — ПОБРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побри́ти. Ось Ваня приходить, чистенький, помитий, В новому костюмі, гарненько побритий (Сто пісень.., 1946, 169).  Словник української мови в 11 томах