побритий

ПОБРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побри́ти.

Ось Ваня приходить, чистенький, помитий, В новому костюмі, гарненько побритий (Сто пісень.., 1946, 169).

Значення в інших словниках

1. побритий — побри́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. побритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до побрити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побритий — ПОБРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до побри́ти. Ось Ваня приходить, чистенький, помитий, В новому костюмі, гарненько побритий (Сто пісень..).  Словник української мови у 20 томах