побідний

побі́дний

-а, -е, розм., рідко.

Те саме, що бідолашний.

Значення в інших словниках

1. побідний — побі́дний 1 прикметник переможний арх. побі́дний 2 прикметник бідолашний рідко  Орфографічний словник української мови
2. побідний — ПОБІ́ДНИЙ¹, а, е. 1. поет., заст. Переможний. Ой вставай же, сило рідная, Непоборна, непочатая, На війні, в боях побідная, Хлібом, правдою багатая! (Микола Чернявський); Побідний одлунав салют, – Давно його ми ждали (С.  Словник української мови у 20 томах
3. побідний — ПОБІ́ДНИЙ¹, а, е. 1. поет., заст. Переможний. Ой вставай же, сило рідная, Непоборна, непочатая, На війні, в боях побідная, Хлібом, правдою багатая! (Черн., Поезії, 1959, 150); Побідний одлунав салют, — Давно його ми ждали (Воскр.  Словник української мови в 11 томах