бідолашний
бідола́шний
-а, -е, розм.
Бідний, нещасний, безталанний.
|| у знач. ім. бідолашний, -ного, ч.; бідолашна, -ної, ж. Нещасна, безталанна людина.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибідола́шний
-а, -е, розм.
Бідний, нещасний, безталанний.
|| у знач. ім. бідолашний, -ного, ч.; бідолашна, -ної, ж. Нещасна, безталанна людина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови