побілювати

побі́лювати

-юю, -юєш, недок., перех., рідко.

Те саме, що білити 1).

Значення в інших словниках

1. побілювати — побі́лювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. побілювати — ПОБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., що, рідко. Те саме, що біли́ти 1. Відмінною рисою комори є те, що зруб ніколи не вкривали обмазкою і не побілювали (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. побілювати — ПОБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., рідко. Те саме, що біли́ти 1. Відмінною рисою комори є те, що зруб ніколи не вкривали обмазкою і не побілювали (Дерев. зодч. Укр., 1949, 23).  Словник української мови в 11 томах