повернений

пове́рнений

повернутий, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до повернути.

|| повернено, повернуто, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. повернений — пове́рнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. повернений — ПОВЕ́РНЕНИЙ, ПОВЕ́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поверну́ти. На той бік його [каменя], що був повернений до моря, хвилі накидали баговиння (М. Горький); Втікачі були повернуті через три дні (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. повернений — ПОВЕ́РНЕНИЙ, ПОВЕ́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поверну́ти. На той бік його [каменя], що був повернений до моря, хвилі накидали баговиння (Горький, Опов., перекл.  Словник української мови в 11 томах