повесніти

повесні́ти

-ію, -ієш, поет.

Док. до весніти.

|| безос.

Значення в інших словниках

1. повесніти — повесні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повесніти — ПОВЕСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, поет. Док. до весні́ти; // безос. Як потепліє, повесніє, У гаї знов зазеленіє Новеньке листячко дубове (Д. Павличко).  Словник української мови у 20 томах
3. повесніти — ПОВЕСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, поет. Док. до весні́ти; // безос. Як потепліє, повесніє, У гаї знов зазеленіє Новеньке листячко дубове (Павл., Бистрина, 1959, 206).  Словник української мови в 11 томах