повесніти

ПОВЕСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, поет.

Док. до весні́ти;

// безос.

Як потепліє, повесніє, У гаї знов зазеленіє Новеньке листячко дубове (Д. Павличко).

Значення в інших словниках

1. повесніти — повесні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повесніти — -ію, -ієш, поет. Док. до весніти. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повесніти — ПОВЕСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, поет. Док. до весні́ти; // безос. Як потепліє, повесніє, У гаї знов зазеленіє Новеньке листячко дубове (Павл., Бистрина, 1959, 206).  Словник української мови в 11 томах