Значення в інших словниках
-
повечір'я —
повечі́р'я іменник середнього роду вечір рідко
Орфографічний словник української мови
-
повечір'я —
Я, с., інд.-авт. Похідне від по... і вечір. І над тим над вишневим, над карим твоїм повечір'ям, як веселка тремка, лазуровий твій усміх сумний затріпоче... (ЧТ:116).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
повечір'я —
ПОВЕЧІ́Р'Я, я, с., рідко. Те саме, що ве́чір 1. Солов'ї .. тьохкали всюди, і від їхнього співу дзвеніло повечір'я (П. Панч); Над полями спускаються вечірні сутінки. Пізнім повечір'ям чути, як лускається перезрілий колос, журно сиплеться зерно на землю (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
повечір'я —
ВЕ́ЧІР (частина доби від кінця дня до початку ночі), ПОВЕЧІ́Р'Я рідше, ВЕЧОРИ́НА діал. За роботою непомітно кінчався день і заходив вечір (С. Чорнобривець); Між осокорами в повечір'ї здалася (Любов Прохорівна) білою тінню (І.
Словник синонімів української мови