Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
повечоріти —
повечорі́ти дієслово доконаного виду безос.
Орфографічний словник української мови
повечоріти —
[повеичоур’ітие] -р'ійеи
Орфоепічний словник української мови
повечоріти —
Повечорі́ти, -рі́є, -рі́ло
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
повечоріти —
ПОВЕЧОРІ́ТИ, і́є, док., безос. Наблизитися, настати (про вечір). Ой, коли б той вечір Та й повечоріло, То б моє серденько та й повеселіло (з народної пісні); Оце повечоріє, калюжки постужавіють (Марко Вовчок); Зовсім повечоріло.
Словник української мови у 20 томах
повечоріти —
ПОВЕЧОРІ́ТИ, і́є, док., безос. Наблизитися, настати (про вечір). Ой, коли б той вечір Та й повечоріло, То б моє серденько та й повеселіло (Укр.. лір. пісні, 1958, 323); Оце повечоріє, калюжки постужавіють (Вовчок, VI, 1956, 305); Зовсім повечоріло.
Словник української мови в 11 томах
повечоріти —
Повечоріти, -ріє гл. безл. Повечерѣть, наступить вечеру. Коли б мені да, Господи, повечоріло, до б на моєму серденьку поздоровіло. Чуб. III. 169.
Словник української мови Грінченка